Збір грошей на «Армату» оголосив російський пропагандист Захар Прілєпін. Він назвав цю акцію «Танк побєди». Слідом він пообіцяв до річниці «спецоперації» провести у низці міст вуличні акції в рамках акції «ZOV». Акції покликані показати «всенародну підтримку» війни, і передусім – самим росіянам. Історія з цими акціями дуже нагадує імітацію народної підтримки окупаційної адміністрації в ОРДЛО останніми роками.
Олександр Білокобильський, «РГ»
Московський штаб Захара Прілєпіна днями оголосив початок акції «Танк побєди от народа – арміі» (або скорочено – «Танк побєди»). Заявлена ціль – придбання танку «Армата» для потреб так званої «спеціальної військової операції» з уточненням, що основна мета – виконання заявок про потреби від російських військових, що знаходяться «в зоні СВО». А головне завдання акції – «мобілізація суспільства на підтримку СВО».
Організатори апелюють до прикладу СРСР, де під час Другої світової трудові колективи та окремі громадяни робили пожертви до Фонду оборони, і на ці гроші закуповувалися літаки й танки. Таким собі новим «Фондом оборони» бачить себе і Фонд Захара Прілєпіна. За перший тиждень, судячи з сайту «Сбор на танк», зібрано близько 2,8 мільйонів рублів з намічених 350 млн.
Заглавна сторінка Прілєпінського сайту «Сбор на танк». Скріншот
На 22-25 лютого Рух Захара Прілєпіна «За правду» обіцяє вуличні акції на підтримку «СВО» у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Вороніжу, Прокопьєвску та інших містах Росії. Оголошена мета – «консолідація людей навколо ідеї перемоги в СВО». Обидві акції також мусять показати, як росіяни масово підтримують війну і загарбницьку політику Кремля.
Чи дійсно війну підтримують?
Усі бачили вуличні інтерв’ю росіян, де агресивно вимагають іти до переможного завершення «СВО». Та поруч із ними зустрічаються й помірковані відповіді, а часом і антипутінські. Звісно, прибічників війни на відео більше, вони активніше дають інтерв’ю. Та чи відбивають ці опитування дійсний стан речей?
Отримати реальні соціологічні дані важко в умовах, коли за просто вживання слова «війна» можна отримати покарання. Самі соціологи вимушені ставити питання не про війну, а про «спеціальну воєнну операцію», що вже має значення з психологічної точки зору. Та й респонденти можуть відповідати не те, що думають насправді. Крім того, під час досліджень спостерігається дуже великий відсоток відмов відповідати на запитання.
Та навіть за таких умов уже в листопаді 2022 прибічників продовження війни в РФ стало удвічі менше, а за мирні переговори виступають на дві третини більше росіян. Згідно із даними закритого соцопитування на замовлення Кремля, які отримало видання «Медуза», за мирні перемовини з Україною висловилися 55% росіян, а за продовження війни – 25%. Хоча в липні 2022 все було навпаки: за війну були 57%, а за переговори – 32%.
Опустимо питання, які саме переговори ці люди мають на увазі, якою вони бачили б позицію РФ на них (ймовірно, більшість не погодилася б на відмову від окупації Криму, Донецька та Луганська). Принципово, що вони – проти «СВО до переможного кінця».
Отже завдання кремлівської пропаганди – створити ілюзію масової, тотальної підтримки війни. Силу конформізму давно доведено наукою. Тож така ілюзія дійсно сприятиме якщо не зростанню «підтримки СВО», то принаймні побоюванням переслідування за незгоду з війною. Водночас таким чином людей включають до моделі поведінки «осаджена фортеця», де «всі в одному човні». Плюс це й сигнал назовні – мовляв, «уся РФ об’єдналася».
Методи, випробувані в ОРДЛО останніми роками
Акції на підтримку «СВО» у Росії відбувалися і на початку широкомасштабного вторгнення, навесні 2022, і протягом усього року. Також існують «волонтерські» групи, які займаються постачанням для окупаційних сил і обладнання (дронів, тепловізорів тощо), і іншого – від провізії до обмундирування.
Одна з новин про масову підтримку окупаційних сил в РФ. Скріншот
Та подекуди така підтримка набуває майже карикатурних форм, як-от зустрічі для в’язання рукавичок та шкарпеток для окупантів у сільській бібліотеці. А масові заходи (як-от благодійні концерти) настільки очевидно організовані «згори», що їх навряд можна хоч якось назвати «народними».
Великий досвід імітації всенародності існує і всередині самої РФ. Будь-які вибори з запланованою перемогою тому підтвердження. Або кампанія з голосування про поправки до конституції РФ про «обнулєніє» президентських термінів Путіна. Та нині російське суспільство підходить но нового рівня створення такої імітації. Це те, що відпрацьовувалося у позбавленому альтернативної думки закритому суспільстві на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
За перші вісім років окупації у «ЛНР» та «ДНР» були створені неймовірні за масштабністю симулякри. Наприклад, так звані «громадські рухи» – «Мір Луганщінє» та «Донєцкая рєспубліка», до яких записували просто за списками працівників на підприємствах. Або «профспілки», які насправді не відстоювали права працівників, а лише використовувалися, аби «від імені трудящих» виголошувати меседжі окупаційної адміністрації.
Так само і з окремими акціями, які ініціювали нібито «знизу», пересічні громадяни. Згадаймо історію з «Орденом Іуди», який «з ініціативи общєствєнніков» напередодні президентських виборів-2019 в «ДНР» зробили для діючого тоді президента України Петра Порошенка. У численних новинах про це одоробло йшлося, що з ініціативою виступили «общєствєннікі», тобто якісь «активісти», як можна зрозуміти.
«Орден Іуди» для Петра Порошенка напередодні українських виборів возили по всій окупованій частині Донеччини. Жителів ОРДО закликали також робити записи до «книги ганьби Порошенкові». Фото – ДАН
Та насправді це була ініціатива т.зв. «общєствєнного двіженія «Донецкая республика». Тобто – правлячої «партії», повністю підконтрольної кремлівській вертикалі. «За ініціативою громадського руху» звучить зовсім інакше, ніж «за вказівкою кремлівських кураторів окупаційній адміністрації», правда ж?
Який зиск з розбору цього кейсу?
По-перше, Захар Прілєпін – це важка артилерія кремлівської пропаганди. Його заклик до «всенародного збору на танк» підтримали провідні пропагандистські видання РФ – такі, як «Аргументи і факти», «Україна.РУ», Readovka News. У регіонах публіку закликають долучатися депутати від партії, до якої належить Прілєпін – «Справєдлівая Россія – За правду». Підключення Прілєпіна до «мобілізації суспільства на підтримку СВО» – ознака, що популярність війни в російському суспільстві стає дедалі нижчою.
По-друге, «збір на танк» зайвий раз підтверджує, що із матеріально-технічним забезпеченням у окупаційних військ проблеми ніяк не вирішуються. Тому заявлений «танк» насправді може бути й не придбаний взагалі, оскільки гроші витрачатимуть на поточні запити.
Зібрані не лежатимуть, доки їх вистачить на танк, а одразу ж підуть на матеріально-технічне забезпечення окупаційних сил. Скріншот
Наприклад, одним із перших отримав квадрокоптер і тепловізійний приціл відомий борець за традиційні цінності, депутат Держдуми РФ Віталій Мілонов, який зараз убиває українців у якості навідника.
По-третє, ми бачимо черговий приклад впровадження в загальноросійську практику засобів і методів, успішно випробуваних у ОРДЛО протягом останніх років. Це змушує ще раз уважно поглянути на те, як хазяйнували окупанти на Донбасі і приміряти це майбутнє, підготоване Кремлем і Луб’янкою (тобто ФСБ), на всю РФ.
І в цьому контексті гасло «Все буде Донбас» геть не обнадійливий для російського суспільства.
- 0