На Донеччині помітилу чергову колону вантажівок з українським зерном. Скільки збіжжя викрали окупанти

На підконтрольній Росії частині Донецької області помічено велику кількість вантажівок. Імовірно, вони вивозять українське зерно на територію РФ для посівної.

Про це керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко повідомив у п’ятницю, 27 березня.

За його словами, в окупованих Донецьку та Маріуполі помічено "сотні вантажівок". Автомобілі рухаються в напрямку державного кордону з Росією.

Андрющенко стверджує, що вантажівки перевозять зерно, яке загарбники "вичистили" зі зерносховищ на окупованих територіях.

"Росіяни повністю спустошують усі елеватори та зерносховища з початком посівної. Вони сподіваються на новий урожай, який буде більшим за торішній", — написав Андрющенко.

Він також опублікував фотографії, на яких можна побачити велику кількість вантажівок, а також затори, що утворилися через їхній рух.

Росія краде українське зерно. Як це відбувається

Крадіжка українського зерна почалася в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Першими під удар потрапили зерносховища, де зберігалися надлишки врожаю 2021 року. Швидке просування армії РФ у перші тижні повномасштабної війни не дало можливості вивезти зерно на підконтрольну Україні територію.

Вже у квітні 2022 року росіяни почали вивозити українське зерно. На початковому етапі це робилося за допомогою вантажних автомобілів. Цілі колони вивозили зерно до Ростовської області РФ або в окупований Крим, де його перевантажували на судна в порту Севастополя.

Паралельно з цим загарбники влаштували примусову інвентаризацію зерна на окупованих територіях. Фермерів змусили зареєструвати свої фірми за російськими правилами. Відомі випадки, коли окупанти просто конфісковували зерно під приводом забезпечення продовольчої безпеки.

Також росіяни зайнялися створенням структур, щоб систематизувати та налагодити чітку логістику для вивезення зерна. На початок 2023 року акцент загарбників змістився на порти в окупованих Маріуполі Донецької області та Бердянську Запорізької області. У них, особливо в порту Маріуполя, були розгорнуті ремонтні роботи та будівництво інфраструктури, необхідної для вивезення зерна та вугілля з території Донеччини.

Також у цей момент Росія почала стикатися з проблемою експорту такого зерна. Багато покупців відмовлялися купувати його, тому Москва пішла на практику, яка пізніше отримала назву "відмивання зерна". Зерно, зібране на окупованих територіях, змішували із зерном, зібраним у РФ, а документи підробляли. Крім того, почали активно залучатися "тіньові" судна. Вони вимикали свої транспондери, щоб не можна було відстежити маршрут їхнього руху.

У 2024 та 2025 роках вивезення зерна з окупованих територій стало системним. Санкції від низки країн та заклики офіційного Києва відмовитися від купівлі такого зерна не мали значного ефекту.

Скільки та куди було вивезено зерна з окупованих територій

У серпні 2025 року Центр національного спротиву (ЦНС) повідомив, що зерно з окупованих територій закуповують 70 країн світу. Найбільшими імпортерами такого зерна є Єгипет (у 2025 році на нього припало 40% викраденого зерна), Туреччина, Бангладеш, Сирія та Іран.

Якраз напередодні журналісти з’ясували, що турецький виробник вермішелі швидкого приготування Erisler отримав зерно з Маріуполя. Постачання були здійснені через російську компанію "Ніка".

Точні обсяги зерна, вивезеного з окупованих територій, залишаються невідомими. У січні 2026 року в Службі зовнішньої розвідки (СЗР) України заявили, що минулого року росіяни вивезли понад 2 мільйони тонн українського зерна.

А в серпні 2025 року агентство Reuters написало з посиланням на джерела в уряді України, що з початку повномасштабної війни РФ вивезла приблизно 15 мільйонів тонн зерна з окупованих територій.

Які наслідки має вивезення українського зерна

Росія використовує українське зерно для зміцнення свого аграрного сектору, а також активно продає його за кордон. Прибуток від експорту, який лише у 2025 році становив близько 400 мільйонів доларів, спрямовується на фінансування повномасштабної агресії проти України.

З іншого боку, це призводить до того, що українська економіка недоотримує кошти, які вона могла б отримати за відсутності війни. Зниження загального рівня врожаю також призводить до того, що країна змушена імпортувати частину продуктів.

Ще одним наслідком є потенційна відповідальність щодо тих аграріїв, які були змушені піти на співпрацю з окупантами, продаючи зерно російським компаніям.